e-mail: dpo_office@police.gov.ua
Лінія працює цілодобово, тел.: 9899
Вони разом пішли на війну. Разом служили у Стрілецькому батальйоні. І разом повернулися додому.
Управління поліції охорони у Вінницькій області вітає двох поліцейських — старших сержантів поліції Дениса Олійника та Богдана Власенка. Побратими і друзі, вони пройшли війну пліч-о-пліч.
Відзнаки Президента України «За оборону України» їм вручив начальник Управління поліції охорони у Вінницькій області Олександр Бабишин, подякувавши за службу та захист держави.
Богдан Власенко родом із Вінниці, нині проживає у Жмеринці. У поліції охорони — з 2012 року: розпочинав із міліціонера, працював у групах затримання, згодом став поліцейським роти реагування. Служив в армії, у 2018 році закінчив Національну академію внутрішніх справ.
Виконував бойові завдання на Торецькому напрямку. Каже, війна — це не окремі подвиги, а щоденна робота, де кожен день має значення.
«Там немає “героїчних моментів” у звичному розумінні. Просто щодня робиш те, що маєш робити. І тримаєшся», — говорить він.
Найважчим для нього стали втрати побратимів.
«До цього не можна звикнути. І це те, що завжди з тобою», — додає Богдан.
Вдома на нього чекали дружина, мама і маленький син.
«Я знав, заради кого маю повернутися. Вони вірили, чекали, молилися. І це давало сили пройти через все», — каже він.
Після війни, зізнається, почав інакше дивитися на життя.
«Раніше не замислювався над багатьма речами. Зараз ціную кожен день. Нічого не відкладаю “на потім”».
Денис Олійник також вінничанин, служить у поліції охорони понад десять років. Свій шлях розпочав після строкової служби в армії, працював у підрозділах затримання, згодом — у роті реагування, а нині — у підрозділі охорони об’єктів та публічної безпеки. Як і Богдан, закінчив Національну академію внутрішніх справ.
Каже, найважливіше — це люди, які поруч у найскладніші моменти. У своєму побратимі був упевнений на всі сто.
«Коли ти не один — легше триматися. Ми завжди були поруч, підтримували один одного. І це багато значить», — говорить Денис.
Він додає, що війна змінює, але водночас вчить цінувати прості речі.
«Після цього по-іншому дивишся на життя: на сім’ю, на час, на людей поруч. Розумієш, що справді важливо».
Сьогодні обидва поліцейські знову виконують свої обов’язки в управлінні. І, як і тоді, залишаються поруч — підтримуючи один одного та продовжуючи службу.
Управління поліції охорони у Вінницькій області




