Його шлях — це історія про вибір, відповідальність і незламність. Микола Харків, ветеран бойових дій із позивним «Падре», після повернення з фронту продовжив служити Україні вже у лавах Управління поліції охорони у Волинській області.

До повномасштабного вторгнення Микола перебував за кордоном, де разом із сином розвивав власний бізнес. Здавалося, життя налагоджене, попереду — стабільність і розвиток. Та 24 лютого змінило все. Без вагань він повернувся до України.

«Я не міг залишитися осторонь, коли моя країна у небезпеці. Ми повернулися разом із сином і одразу пішли записуватися добровольцями», — пригадує Микола.

Вже з перших днів війни він долучився до добровольчого батальйону «СПАС-23», де прослужив рік. Разом із побратимами виконував бойові завдання на Київському напрямку — у Бучі та Ірпені. Там, серед зруйнованих міст, проводили зачистки територій після російських окупантів, відновлюючи контроль і безпеку.

У 2022 році Микола був відзначений пам’ятною медаллю «За патріотизм до України» — як визнання його мужності, відданості та внеску в захист держави.

У 2023 році він продовжив службу у складі 12-ї бригади «Азов». Його бойовий шлях пролягав через найгарячіші напрямки — Торецьк та Покровськ. Це були випробування, що вимагали не лише фізичної витривалості, а й внутрішньої стійкості.

«Було складно, але ми знали, заради чого стоїмо. Там, на передовій, дуже чітко розумієш ціну свободи і людського життя», — ділиться ветеран.

У 2025 році через стан здоров’я, внаслідок отриманих травм, Микола змушений був завершити військову службу. Втім навіть після фронту він не змінив свого головного принципу — служити і захищати.

Сьогодні Микола Харків працює охоронником 3 розряду в Управлінні поліції охорони у Волинській області. Тут він продовжує робити те, що вміє найкраще — стояти на варті безпеки людей.

«Форма змінилася, але суть — ні. Я й далі захищаю. І якщо буде потрібно — готовий знову стати до бою в будь-який день», — говорить він.

Його історія — це приклад справжнього патріотизму, коли служіння державі не завершується навіть після повернення з війни. Це шлях людини, для якої Україна — понад усе.

Управління поліції охорони у Волинській області

Сьогодні Вінницьке вище професійне училище Департаменту поліції охорони відзначає 53-тю річницю з дня заснування.

Понад пів століття — це шлях становлення, розвитку та безперервного вдосконалення. Це історія людей, які своєю щоденною працею формують покоління справжніх професіоналів, здатних відповідально та гідно служити державі та суспільству.

Училище стало символом надійності та високих стандартів, де виховують не лише знання та навички, а й силу духу, відповідальність і готовність завжди стояти на варті безпеки громадян.

Висловлюємо щиру вдячність керівництву, викладачам, працівникам, ветеранам та здобувачам освіти за відданість, професіоналізм та вагомий внесок у зміцнення безпекового середовища держави.

Бажаємо нових звершень, сміливих ідей, невичерпної енергії та професійних перемог. Нехай кожен день училища надихає на високі досягнення, а ім’я навчального закладу продовжує світитися символом якості, честі та гідності.

Зі святом!

Служба в поліції — це не просто робота, а шлях людей із залізною волею. Саме таким є Сергій Коржавін — професіонал, який після виконання завдань із захисту держави повернувся до рідного колективу Управління поліції охорони в Кіровоградській області.

Свій службовий шлях Сергій розпочав у 2001 році на посаді міліціонера відділення із забезпечення громадського порядку та супроводження потягів на станції Знам’янка УМВС на Одеській залізниці. У 2006 році приєднався до колективу поліції охорони, де обіймав посаду міліціонера-водія Знам’янського міжрайонного відділення ДСО.

У 2019 році він звільнився зі служби та вирішив приєднатися до лав Збройних Сил України — у складі 42-го батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади.

«У той час підрозділи поліції охорони не приймали участі в зоні антитерористичної операції, тому, порадившись із сім’єю, я вирішив укласти контракт і приєднатися до ЗСУ. Так розпочалася моя військова служба, — згадує Сергій Коржавін. — Декілька днів на збори, полігон, а далі — служба в Авдіївці, в районі Донецького аеропорту».

Повномасштабне вторгнення Сергій разом із побратимами зустрів у Сєвєродонецьку Луганської області. Згодом були Миколаївщина та участь у бойових діях під час визволення Херсона.

«Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, я, маючи трьох неповнолітніх дітей, мав право звільнитися зі служби за сімейними обставинами. Однак ворога потрібно було зупиняти, — ділиться Сергій. — І про своє рішення я не шкодую».

У 2023 році підрозділ Сергія виконував завдання в районі Бахмута Донецької області — одного з найгарячіших напрямків фронту, де він отримав поранення.

Після цього була тривала реабілітація, а згодом — повернення до побратимів. Сергій продовжив виконувати бойові завдання у районах Куп’янська та Вовчанська.

У березні 2025 року він залишив військову службу, втім уже за кілька місяців знову став до строю — приєднався до команди поліції охорони, продовжуючи робити те, що вміє найкраще — захищати людей.

Сьогодні Сергій працює охоронником команди воєнізованої охорони батальйону УПО Кіровоградської області.

«Після повернення до мирного життя та родини я довго не вагався з працевлаштуванням і відразу звернувся до поліції охорони, де вже раніше проходив службу та знав колектив», — розповідає Сергій Коржавін.

Тепер після кожної зміни він повертається додому — до своєї родини: дружини, сина та двох чарівних донечок, для яких він є справжнім героєм.

Управління поліції охорони в Кіровоградській області

22 січня — це день, який нагадує нам: Україна єдина не лише на мапі, а передусім у серцях. День, коли Схід і Захід, Південь і Північ з’єдналися в одному прагненні — бути вільними, сильними й незалежними.

Сьогодні, в умовах війни, значення соборності відчувається особливо гостро. Вона — у спільній боротьбі, у взаємній підтримці, у відповідальності одне за одного. У кожному воїні на передовій, у кожному волонтері, у кожному, хто тримає свій фронт.

Наша сила — в єдності. Наша незламність — у вірі. Наша перемога — в тому, що ми разом.

Єдина. Соборна. Незалежна.
З Днем Соборності, Україно!

Капітан поліції Євген Загородній, сержант поліції Олександр Безкровний та старший сержант поліції Олександр Акулінічев добросовісно служили в поліції охорони, а нині боронять державу на лінії бойового зіткнення.

У червні 2024 року, не вагаючись, вони стали частиною батальйону спеціального призначення (стрілецького) ГУНП Черкаської області під час його створення. Наші колеги – професіонали своєї справи. Протягом багатьох років служби в поліції охорони вони не лише професійно виконували свої обов’язки, а й загартували характер, здобули витримку, мужність та високий рівень фахової підготовки. Сьогодні ці якості допомагають їм успішно виконувати бойові завдання на лінії зіткнення, де тривають запеклі бої. Нині вони разом із побратимами боронять населені пункти на Донеччині.

Євгену Загородньому — 39 років, і 19 із них він присвятив службі в поліції охорони. Розпочав професійний шлях із посади міліціонера. Останні чотири роки обіймав посаду командира взводу реагування батальйону УПО Черкаської області. У його підпорядкуванні перебувало близько 30 співробітників. Як командир, він організовував роботу взводу, контролював несення служби, забезпечував оперативне реагування на сигнали «Тривога», координував дії нарядів. Колеги характеризують Євгена як професіонала, вимогливого й справедливого керівника. Він завжди підтримував підлеглих та приймав об’єктивні рішення навіть у напружених ситуаціях. Коли створювався стрілецький батальйон, без вагань став на захист рідної землі й домівки.

41-річний Олександр Акулінічев також розпочав службу в поліції охорони з посади міліціонера. Його остання посада — поліцейський-водій взводу реагування Уманського РВ УПО Черкаської області. Маючи понад 20 років служби та значний досвід роботи в поліції, Олександр без вагань вирішив стати на захист України.

Олександру Безкровному — 36 років. Його професійний шлях відзначається наполегливістю та прагненням служити суспільству. Свою вірність Батьківщині він довів ще у 2014 році, коли Росія розпочала агресію проти України. Тоді Олександр приєднався до лав захисників і цілий рік як піхотинець боронив рідну землю в районі Мар’їнки Донецької області. У поліції охорони Олександр розпочав службу у лютому 2020 року на посаді водія. У травні 2023 року отримав поліцейське звання та був призначений на посаду поліцейського-водія взводу реагування Смілянського МВ УПО Черкаської області. Коли створювався стрілецький батальйон, він без вагань приєднався до підрозділу, розуміючи важливість досвідчених і мужніх воїнів для оборони держави.

У кожного з них є родина, діти, які чекають на повернення з вірою та надією. Ми пишаємося нашими колегами. Вони — справжні патріоти. Їхня сила, відвага і вірність присязі є прикладом для кожного з нас. З нетерпінням чекаємо їх повернення у стрій.

Управління поліції охорони в Черкаській області 

У «Безбар’єрній автошколі» МВС, що працює на базі Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони, сьогодні відбулося останнє теоретичне заняття. Попереду для слухачів відповідальний етап — теоретичний іспит в сервісному центрі МВС м. Вінниця, який вони вже успішно складають.

Під час заняття слухачі не лише повторили ключові розділи Правил дорожнього руху, а й мали можливість ознайомитися з автомобілем, у якому вже зовсім скоро проходитимуть навчальну практику.

Після успішної здачі теоретичного іспиту всіх слухачів чекатиме практичний курс водіння, який є завершальним кроком на шляху до отримання бажаного посвідчення водія.

На фінальне заняття завітали й журналісти, аби на власні очі побачити процес навчання та поспілкуватися з учасниками. Слухачі охоче ділилися враженнями та власними історіями.

Начальник ВВПУ Департаменту поліції охорони, Олександр Залізняк у своїй промові підкреслив важливість проєкту:
«Для нас велика честь стати частиною флагманського проєкту Першої леді України – «Безбар’єрні автошколи МВС», що діє на базі ВВПУ ДПО. Ми щиро бажаємо нашим учням легкої здачі теоретичного іспиту в сервісному центрі МВС та з нетерпінням чекаємо їх на практичній частині навчання», — зазначив керівник.

Повний сюжет можна переглянути за посиланням: 

Упровадження систем термінового виклику поліції триває. Станом на липень 2025 року вже 19 397 освітніх закладів обладнані тривожними кнопками. Це — не просто цифра, а доказ того, що безпека дітей, педагогів і персоналу є частиною стратегії держави.

Навіть у період канікул підрозділи поліції охорони щоденно перевіряють працездатність кнопок, оновлюють алгоритми реагування, проводять інструктажі з адміністраціями шкіл і садочків. Така підготовка — запорука безпеки у новому навчальному році.

Житомирщина — приклад ефективного впровадження: 823 тривожні кнопки лише за 2024 рік, що становить понад 63 % шкіл області.

У прикордонних і прифронтових регіонах акценти безпеки ще виразніші.
Тут активізовано тренінги для адміністрацій закладів і місцевої поліції. Зокрема, в Київській області проводяться тактико-спеціальні навчання, під час яких відпрацьовують сценарії проникнення на територію школи, евакуацію дітей і персоналу, а також затримання умовного зловмисника до прибуття основних сил реагування. Це дозволяє не лише перевірити технічну готовність, а й навчити кожного діяти чітко й без паніки. В результаті — менше ризику у реальній надзвичайній ситуації.

«Тривожна кнопка — це не просто техніка. Це дисципліна реагування. Якщо не прописати, хто, коли і як її натискає — навіть найсучасніше обладнання може лишитися просто черговою кнопкою", - каже начальник Департаменту поліції охорони Олексій Березневич.

І саме тому встановлення тривожних кнопок набуває актуальності не лише в освіті, а й у транспорті, сфері торгівлі, на вокзалах та в громадських просторах.
До прикладу: 150 громадських автобусів у Тернополі вже обладнані тривожними кнопками. Крім того, в області встановлено 628 систем термінового виклику поліції в громадських місцях, з них 60 — просто неба: на зупинках, площах, вулицях.
Тривожна кнопка — це не просто пристрій, це частина комплексної моделі безпеки. А головне — шанс, який може врятувати життя.

Департамент поліції охорони

Поліція охорони відкрита для ветеранів.
Ми пропонуємо не просто роботу — ми повертаємо сенс, команду, стабільність і підтримку.

- Навчання та перекваліфікація
- Психологічна підтримка
- Гідна оплата й стабільність
- Справжня команда
- Служба, в якій твій досвід має вагу

- «Я не шукав жалю. Я шукав можливість бути потрібним знову.»
І знайшов її — тут.

Якщо ти ветеран і хочеш продовжити службу — приєднуйся.
Ми чекаємо тебе в підрозділах Поліції охорони по всій Україні.

Твій досвід — наша сила.
Поліція охорони. Служба, що триває.