Сьогодні рівно місяць, як рашистська орда напала на незалежну, вільну, суверенну державу Україну.
Рівно місяць рашистські гниди бомблять наші й села іскандерами, градами, крилатими ракетами, фосфорними бомбами; вулицями біля наших домівок їде техніка окупанта.
Рівно місяць, як мирні українці страждають і гинуть від війни. Три мільйони стали біженцями, вагітні народжують у підвалах, українців хоронять у братських могилах, гинуть старі й діти, люди уже місяць переховуються у бомбосховищах і погребах…
Рашисти знищують міста Маріуполь, Харків, Чернігів…Сьогодні – це уже міста-герої.
Але українці – незламна нація. Збройні сили України героїчно захищають нашу країну: і вдень, і вночі дають гідну відсіч окупанту.
Втрати ворога вражають, але завдяки опору українського народу вони будуть ще більшими. Кожна жінка, дружина, мати агресора повинна день і ніч пам’ятати, що її чекає чорна хустка на голові, бо їхні сини-орки ляжуть добривом в українську землю, а їхні покоління уже прокляті на віки!
Перемога за нами!
Слава Україні! Героям – слава!
