Після бою — у строю: історія Павла Сімонова
Старший лейтенант поліції Павло Сімонов народився 13 січня 1997 року в Києві, у родині військового. Його батько присвятив службі в Збройних Силах України 30 років, продовжує служити й сьогодні, а наприкінці 2025 року був нагороджений Хрестом доблесті. Саме цей приклад став визначальним для Павла.
У 2023 році він добровільно став на захист України, приєднавшись до батальйону «Лють», полку «Сафарі». На Донецькому напрямку Павло був командиром штурмової групи — там, де найважче, де потрібні рішучість, відповідальність і холодний розум.
Це один із найскладніших напрямків, де щодня тривають запеклі бої, а кожне завдання пов’язане з ризиком і максимальною концентрацією. Робота штурмової групи — це вихід на передові позиції, швидке реагування, витримка та готовність діяти в умовах постійної небезпеки. Саме там перевіряється сила духу, взаємопідтримка та довіра між побратимами.
У 2025 році Павло отримав поранення. Попереду були реабілітація, відновлення та непростий шлях повернення до звичного життя. Але він не зупинився.
Сьогодні Павло продовжує службу в Управлінні поліції охорони з фізичної безпеки в місті Києві — у черговій частині на посаді старшого інспектора-чергового. Його робота — це щоденна відповідальність, уважність і контроль.
З фронту Павло привіз маленького друга — кота на ім’я Лютік. Навіть у найскладніших обставинах поруч залишається щось тепле й живе, що нагадує: життя триває.
Історія Павла — про силу, витримку і здатність починати знову. Про тих, хто після фронту не зупиняється, а знаходить нові способи бути корисним і потрібним.










a>